Життя
Я одружився, коли мені виповнилося 25. Дружину я підбирав собі ретельно. Хотів, щоб вона була такою ж хазяйновитою та турботливою, як моя мама. Якось познайомився зі скромною Лізою
Того дня я вперше за стільки часу зустрілася зі своєю давньою подругою. Ми вирішили прогулятися містом, посидіти у кав’ярні, поговорити про своє. Але дорогою до нас підбігла циганка,
Кілька років тому переїхала до столиці. Забезпечую себе сама. Маю простору квартиру, яка дісталася мені від батьків. Після їхньої гибелі я залишилася цілком сама: ні братів, ні сестер,
Усе життя думала, що мій шлюб буде схожим на подружнє життя моїх батьків. Вони вже понад 40 років разом, виховали двох прекрасних дітей і пройшли чимало випробувань, зберігши
Вагітність у мене була запланована. Діток я люблю і давно мріяла про власних. І ось нам з чоловіком все-таки пощастило. Я з таким трепетом ішла на своє перше
Хто ж знав, що на дні народженні у своєї подруги я знайду власну долю. Тоді я просто збиралася на вечірку, адже саме в такому стилі вона все організовувала.
Колись я працювала на хорошій роботі, з графіком, як у всіх людей. Пригадую ці часи з таким душевним спокоєм. А потім грошей нам почало не вистачати, довелося шукати
Ще змалечку Віка точно знала, якого життя хоче в майбутньому. Воно обов’язково мало бути безтурботне та забезпечене, щоб вкладатися якнайменше, але отримувати якнайбільше. Втім, усе мало свою ціну.
Подруги сиділи за столом. Пили чай, пригадували молодість. Причина, до слова було, Ірина В’ячеславівна святкувала своє 65-річчя. І раптом у двері хтось подзвонив. Жінки здивувалися, бо всі гості
– Минулого тижня я готувалася до дня народження. Стільки сил та часу пішло, щоб усе було ідеально. А перед самим святкуванням мені телефонує мама і каже, що їх
