Автор: Ivanna
Ще змалечку Віка точно знала, якого життя хоче в майбутньому. Воно обов’язково мало бути безтурботне та забезпечене, щоб вкладатися якнайменше, але отримувати якнайбільше. Втім, усе мало свою ціну.
Подруги сиділи за столом. Пили чай, пригадували молодість. Причина, до слова було, Ірина В’ячеславівна святкувала своє 65-річчя. І раптом у двері хтось подзвонив. Жінки здивувалися, бо всі гості
Безлад у шафі, гори непрасованого одягу і скислий борщ в холодильнику – не з такою дружиною я одружувався, але саме таку отримав з часом Безлад у шафі, гори
– Минулого тижня я готувалася до дня народження. Стільки сил та часу пішло, щоб усе було ідеально. А перед самим святкуванням мені телефонує мама і каже, що їх
– А де я тут можу кинути одяг? – запитала Євдокія, глянувши на свекруху. – Хіба одяг кидають? Його класти треба. Ти де взагалі вчилася? – обурено дорікнула
Олександра дуже любила дітей. Колись навіть на вихователя хотіла йти. Але життя в дівчини склалося дещо по-іншому. Тепер залишалося тільки мріяти про власного малюка. Але такого захоплення дружини
Уже двадцять років Галина провела у шлюбі з Іваном. Термін немалий, тож і нажили чимало. Зокрема, виховують двох діток. Старший скоро закінчує школу, а молодша у шостому класі.
Коли Степан дізнався про третю вагітність Христини, то радість батьківства кудись вивітрилася. До слова, зникла вона ще після першого малюка. Важко було і з одним немовлям, а тут
У шлюбі я вже понад 10 років. Колись цей період здавався мені неймовірно довгим, але насправді, цей десяток минув, як одна мить. Я живу у просторому власному домі.
Я була переконана, що моя сім’я чи не найкраща у світі. У нас було все, про що говорять серйозні психологи з телеекранів, даючи поради щодо міцного подружнього життя: