– Може вашого сина ще з ложечки годувати? – дорікнула невістка, коли я запропонувала приготувати домашню вечерю
Мій єдиний син Олежик одружився досить пізно, йому тоді було 30 років.  – Ма, я спершу кар’єру хочу зробити, відкрити власний бізнес, дім збудувати, а вже тоді про
Думала, що отримаю все найкраще. Але плани зруйнував син, якого я носила під серцем
Я була єдиною донькою у родині. Тому без сумніву, отримала все тільки найкраще – від солодощів та одягу до дорогої техніки та відпочинку. Батьки навіть обіцяли купити квартиру
Стукаю у двері – а на порозі коханка. Чесно кажучи, я не сподівалася, що жарти Петра дійдуть до такого!
Я дуже емоційна жінка. От трапиться якась дрібничка – то одразу спалахую, немов пожежа всесвітнього масштабу!  Ну а ще у мене нема почуття гумору. Від слова зовсім. Така
Коханка думала, що все йде за її планом, бо не врахувала, що такі жінки, як я, їй не під силу
Рік тому я помітила дивну поведінку у мого чоловіка Мишка. От я та людина, яка чує брехню за кілометр. Ну і сама не вмію брехати.  Так от, по-перше,
– Ми йдемо у гості, – сказав чоловік. Я поспішила у магазин, але не за подарунком
На роботі якраз була обідня перерва, коли до мене зателефонував Василь. Дивно, адже чоловік дуже рідко мені навіть смс пише. А тут вже й подзвонив. – Сьогодні у
Свекруха навіть рідного онука не пожаліла. Похапцем зібрала речі і виставила нас за двері
Мені здавалося, що ще 5 років тому я не доживу до цього дня. Розумію, що наше життя не казка та рано чи пізно настає розпач, ми опускаємо руки.
Приїжджаю додому – а там чужі люди. Ось це так родичі потурбувалися про нашу домівку
Ми майже 2 місяці були у Німеччині. Мій чоловік Сашко працює у великій ІТ-компанії, і у Берліні була типу “конференція-відрядження-стажування”. Пропонували велику зарплату, надавали окреме житло, забезпечували необхідним
Я зібрала речі, викликала таксі та поїхала геть. Не жалію, що покинула батьків напризволяще
У мене були досить холодні стосунки з батьками. Ну, тобто, здавалося, що я просто живу зі сторонніми людьми.  Так, все необхідне мені давали – продукти, одяг, гроші. Однак,
У 50 нарешті зрозуміла, що хочу бути самотньою. Тільки родичі такої забаганки не зрозуміли
Нещодавно мені виповнилося 50. Вирішила гучно святкувати – замовила ресторан, фотографа, купила вишукану сукню та ще й на макіяж записалася.  Гостей було не так багато – колеги по
Сашко геть забув про свято. Забіг у крамницю, щоб купити квіти, але побачив її
– Доброго вечора, можна мені троянди. Обов’язково  білі, щоб бутони гарні були. І цю рожеву стрічку дайте, будь ласка, – метушився Сашко.  – А для кого букет? Можу